Положення пропускних пунктів у зоні ато. За перепустками «в обробці» через лінію розмежування вже не пускають

У понеділок, 24 квітня, на офіційному сайті РБ України з'явився новий Тимчасовий порядок перетину лінії зіткнення № 222 від 14.04.2017.

Це основний документ, згідно з яким здійснюється контроль за перетином лінії розмежування, документ, від знання якого залежить можливість вільного пересування, нерви, здоров'я, а в деяких випадках і життя людей, чиї долі поділила лінія розмежування.

Суспільний рух "Dоnbass.SOS", буквальному значенні слова "ловили" той момент, коли він з'явиться на сайті.

Отже, що змінилося в порядку перетину лінії зіткнення для простих людей згідно з новим Тимчасовим порядком № 222-ог?

"По перше, дозвіл (перепустка) тепер безстроковий.Згідно з попередніми редакціями дія пропуску обмежувалася строком на один рік. Наразі цю норму переглянуто. Перепустка може оформлятися для одноразового перетину лінії зіткнення маршрутом слідування і назад (поїздку при такому типі пропуску необхідно здійснити протягом 20 днів з моменту його оформлення) або багаторазового (без обмеження терміну дії) в'їзду на неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі КПВВ (п.7.6).

Виходячи із загальноправових принципів, документи, дія яких на момент набрання чинності змінами про продовження була дійсною - мають чинність, якщо не зазначено протилежне. Але, як показує практика, Тимчасовий порядок та аналогія права речі не завжди сумісні.

Ми чудово пам'ятаємо, як після запуску електронного ресурсу для оформлення дозволів на перетин лінії дотику СБУ обіцяло автоматично продовжити термін дії паперових перепусток до новорічних свят (справа була перед початком 2016 року) і перенести їх у електронні реєстри.

Насправді в багатьох перепустки виявилися не подовженими, а свято зіпсованим - людей розвертали на КПВВ, аргументуючи це тим, що перепустка “вже все”. В результаті люди були змушені просто переоформляти їх повторно.

Так що поки що не ясно, чи будуть безстроковими перепустки, отримані до прийняття нового Тимчасового порядку, або безстроковий характер дії перепусток автоматично пошириться і на діючі.

Тим більше, що до нас буквально сьогодні надійшла інформація про випадки, коли статус пропуску, термін дії якого мав закінчитися вже після опублікування нового Тимчасового порядку, відображається як “вийшов”. Ми вже підготували запит до РБ України з цього питання та сподіваємося найближчим часом отримати офіційні роз'яснення.

Зверніть увагу, з'явилася норма, згідно з якою у заявках на отримання пропуску мають бути заповнені всі обов'язкові графи, інакше заявка просто не розглядатиметься.

Також розширено перелік транспортних засобів, якими може здійснюватися вивезення особистих речей з непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей при переїзді. Згідно з п.5.11 тепер можна «вивозити речі іншим транспортом у разі переїзду на проживання»(Не тільки легковим).

Дозволяється виїзд(тільки виїзд) на вантажних транспортних засобах ( вантажні автомобілі, автобуси, трактори і т.д.) з тимчасово неконтрольованої території. Ми цього вимагали довгих півтора року…

Наприкінці минулого тижня ми писали про випадки, коли людям відмовляли у дозволі на проїзд через КПВВ, бо в наявності не було документів, які б підтверджували мету виїзду і відповідно вивезення речей. Швидше за все, причина цього криється все в тому ж у п. 5.11:

”Дозволяється переміщення громадянами з тимчасово неконтрольованої території особистих речей іншими транспортними засобами у разі переїзду на проживання…”

Як підтверджувати ”переїзд на проживання”, Тимчасовий порядок замовчує, як і про те, які документи можуть (та й чи можуть у принципі, адже у Тимчасовому порядку ніде не написано, що факт переїзду необхідно підтверджувати) запитувати для підтвердження цього при перетині лінії розмежування.

Переміщення товарів та багажу простими громадянами регулюється Постановою №99 від 01.03.2017р. «Про затвердження Порядку переміщення товарів у район чи з району проведення антитерористичної операції». (П.1.9)

Завдяки п. 5.1.3, що з'явився. нарешті вирішено проблему переміщення людей з пропискою в “сірій зоні”і тих, хто її відвідує, не перетинаючи фактично лінію розмежування.

Жителі “сірої зони”, які мешкають поряд з лінією дотику, можуть переміщатися пред'являючи паспорт із пропискою на цій території.

Пропуск інших осіб, транспортних засобів через КПВВ без перетину лінії зіткнення також здійснюється без дозволу за документом, що засвідчує особу, але інформація про них заноситиметься до “окремого обліку”.

Для дітей, які народилися у 1998 році та пізніше, розширено список документівякими вони можуть перетинати лінію розмежування: тепер це можна зробити, пред'являючи або свідоцтво про народження, або паспорт (його можна отримати в 14 років), але обов'язково з дотриманням прикордонного режиму (тобто у супроводі обох батьків або дорослих з довіреністю від них).

Зміни стосуються не лише видачі дозволу на перетин лінії дотику, але й відмови або скасування (п.7.10). Рішення про це приймаються Координаційною групоюза дорученням та погодженням з керівником Координаційного центру. Відповідна інформація з'являється на особистій сторінці заявника на веб-порталі СБУ:

На контрольно- пропускних пунктахв'їзду виїзду Донбасу з липня не дозволяють перетинати лінію розмежування, якщо електронна перепусткадо зони АТО перебуває у статусі «в обробці». Про це повідомляють користувачі у соцмережах.

Уточнюється, що мається на увазі ситуація, коли людина вже мала оформлену електронну перепустку, але через рік її необхідно продовжувати на сайті «Реєстру дозволів для переміщення осіб у зоні АТО». Поки йде процедура продовження колишньої перепустки перебуває у статусі «в обробці».

Раніше під час пропуску «в обробці» людям вдавалося перетинати лінію розмежування.

Так, користувач Наталія повідомляє: «Інформація для тих, хто має перепустку "в обробці". Їхала 12 липня мама з перепусткою "в обробці" через Волноваху. Перепустка на оформлення на сайті СБУ висить 11-й робочий день (з 29.06) Нікого не пропускають відтепер, і талончиків як раніше одноразових більше немає! Не пропустили нікого (стояло близько 35 осіб у кабінку СБУ (КПВВ "Новотроїцьке"). Прикордонник сказав, що перепустка тепер обробляється 14 робочих днів. І жодні сльози та вмовляння не діють. Все для народу...».

У коментарях інші користувачі зазначають, що пропуск офіційно спочатку оброблявся 14 днів (часті випадки ранньої обробки, але все залежить від завантаженості співробітників).

Також Наталя втонила, що «на Новотроїцьку у травні та з перепусткою в обробці пропускали! Просто підходиш до кабінки СБУ, і він відображається в обробці».

Те, що в червні ще вдавалося проїхати пропуском «в обробці», підтверджує і Поліна: «Сусідка їхала 21 червня через Новотроїцьк, у неї пропуск не був "в обробці", вона зробила роздруківку, і поїхала. Відправили до кабінки СБУ, там подивилися, і пропустили. Ось приїхала назад усе нормально».

Сергій їздив «перепусткою в обробці» на початку року: «Виїжджав на авто через Харчовик. Документи взяли на перевірку, але потім направив до СБУників. Відстояв невелику чергу - люди адекватні, подивилися документи, покопалися в комп'ютері, в талоні написав - "дозволено", число, розписався. І готово! Така сама процедура назад».

При цьому останнім часом мешканці фіксують випадки відмови:
При цьому, згідно з «Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей», виїхати з непідконтрольної на підконтрольну українській владі територію можна і без пропуску. Користувачі підтверджують, що ця норма діє, але одна одностороння: на українських КПВВ на підконтрольну територію пропустять і без документів, але якщо необхідно повернутись на непідконтрольну частину Донбасу – необхідно мати повний набір оформлених документів, у тому числі й електронну перепустку до зони АТО.

У зв'язку з цим користувачі радять власникам перепусток «в обробці»: можна в'їхати на підконтрольну територію та за пропуском «в обробці», а за наявності часу почекати закінчення процесу обробки, а потім уже повернутися назад.

Пройшов рівно рік з того часу, як лінію розмежування в зоні АТО заборонили перетинати без спеціального пропуску. Спочатку документи для отримання дозволу на проїзд приймалися виключно в паперовому вигляді. Через це виникали величезні черги і на оформлення перепустки часто витрачалися один-два, а то й три місяці, замість обіцяних десяти днів. Особливо проблемним був сектор «Б» (Донецьк-Курахове), згадує координатор юридичного спрямування «Схід-SOS: звільнені міста» Левон Азізян.

На тлі всього цього природно з'явилися охочі заробити. Так звані посередники вільно пропонували свої послуги в інтернеті, обіцяючи за окрему плату швидко оформити перепустку. Однак жодних гарантій того, що він не виявиться фіктивним, люди природно не мали. Перебували нечисті на руку і серед. Зрештою, хоч і зі скрипом, систему подання документів та оформлення перепусток перевели в електронну площину.

У тому, як змінилася ситуація за цей час і чи є ще над чим працювати, розбирався ForUm.

Зрушення в оформленні

За рік лінію дотику перетнули понад чотири мільйони людей, каже начальник управління прикордонного контролю Адміністрації Державної прикордонної служби України, генерал-майор Юрій Лисюк.Сама ж процедура оформлення дозволу на перетин лінії дотику за цей час справді була вдосконалена. Оформити перепустку сьогодні набагато простіше, ніж у січні минулого року. Для цього достатньо мати доступ до Інтернету. Та й термін оформлення заявки суттєво скоротився.

«Зараз реально отримати перепустку через веб-портал за 7-12 днів з дати подання заявок... Тобто термін у принципі наблизився до реального, який і обіцяли в тимчасовому порядку – 10 календарних днів. Ну і до цього потрібно додати ще три календарні дні - це рекомендований термін очікування, поки всі дані будуть внесені до баз даних на контрольних пунктах в'їзду-виїзду (КПВВ)», - каже Азізян.

Серед позитивних моментів координатор також виділив скасування перепусток на транспортні засобита ін.

Транспортні обмеження

Але водночас залишається чимало проблемних питань. Один із найбільш спірних пунктів - заборона на перетин лінії дотику для громадського пасажирського транспорту. Він був запроваджений влітку минулого року та створив додаткові незручності для людей. Після цього нововведення їм довелося пройти умовну «кордон» фактично своїм ходом: пішки, таксі, попуткою або муніципальним автобусом.

Наприклад, зазначає Левон Азізян, щоб доїхати з Маріуполя до Донецька людям доводиться робити три пересадки. «Людина з Маріуполя доїжджає до Волновахи. У Волновасі пересідає автобусом до Новотроїцького. На КПВВ «Новотроїцьке» він пересідає автобусом до нульового блокпоста «Березове» і звідти вже їде до Донецька. Тобто людина змінює чотири автобуси», – розповідає він.

І це при тому, зазначає він, що основний контингент тих, хто їде, - це пасажири з дітьми та люди похилого віку. Але, незважаючи на критику з боку громадськості, зважаючи на все, скасовувати це положення ніхто не поспішає.

"Це якась непробивна стіна", - зазначив координатор юрнапряму "Схід - SOS" у розмові з кореспондентом ForUm'a.

У Держприкордонслужбі запевняють, що на сьогоднішній день взято курс на скорочення відстані так званої «сірої зони» - території, яка не контролюється жодною зі сторін. І перші кроки, за словами Лисюка, у цьому напрямі було зроблено наприкінці минулого року - ближче до лінії зіткнення перенесено три контрольні пункти в'їзду-виїзду.

«Це КПВВ «Гнутове» – перенесено ближче, до району Харчовика. І тим самим зменшено «сіру зону», куди люди можуть їздити вже не через контрольний пункт. Це КПВВ «Новотроїцьке». Він максимально винесений за населений пункт, у бік Березового, у бік Донецька. Там один кілометр до лінії зіткнення. І третій пункт – один із останніх (перенесених. – Ред.) – «Мар'їнка». Було два КПВВ: «Курахове» та «Георгіївка», їх максимально пересунули до району Мар'їнки, і там зараз один КПВВ замість двох. Теж максимально близько до лінії зіткнення», - розповідає Лисюк.

Громадські ж наполягають на організації нових дорожніх коридорів для перетину лінії розмежування. Адже, якщо ще у січні минулого року їх налічувалося сім, то на сьогодні – лише п'ять. І це при тому, що чотири з них розташовані на Донеччині. У Луганській досі функціонує лише один. І той – пішохідний.

Проте, за словами Левона Азізяна, вже давно тривають переговори щодо відкриття нових КПВВ на Луганщині.

«Називалось і Новтошківське, і Золоте. Іноді згадують і про Щастя. І навіть зовсім новий коридор: Попасна – Первомайськ. Але останнім часом найсерйознішою йде розмова про ділянку Золоте - Первомайськ, яка вже колись працювала. І за інформацією, яка в мене є від заступника голови Луганської обласної цивільно-військової адміністрації Юрія Клименка, зараз це питання є найбільш актуальним щодо КПВВ щодо Луганської області», - каже координатор юрнапряму «Схід – SOS».

Водночас, каже він, їхнє відкриття узгоджується із протилежною стороною. І позиція щодо Золотого чомусь не знаходила позитивного відгуку у представників самопроголошеної ЛНР.

Разом з тим, за інформацією в ЗМІ, що з'явилася буквально напередодні, 27 січня в ході переговорів контактної групиу Мінську сторони таки домовилися про відкриття нового автомобільного пунктупропуску (Лисичанськ-Гірське-Золоте-Первомайськ-Стаханів) у Луганській області. Він має почати функціонувати нібито вже із середини лютого.

Бій перепусток?

Крім цього, кажуть громадські діячі, є ще ціла низка питань, які мають бути доопрацьовані. Серед пропонованих підходів – переважно «відшліфування» положень, що є на сьогодні. Хоча чути і пропозиції, що передбачають радикальні зміни в пропускній системі.

Правовий аналітик ВБФ «Право на захист» Сулейман Мамутовзазначає, що згідно з міжнародним правом, все, що стосується обмеження на свободу пересування, має відповідати двом позиціям. По-перше, вони повинні відповідати принципу пропорційності, а, по-друге, можуть застосовуватися у випадках, коли це виправдано принципами національної безпеки.

«Щодо національного законодавства, у нас у Конституції прямо передбачено, що будь-яке обмеження свободи пересування має бути закріплене в окремому законі. І, якщо ми поставимо питання, чи пропорційні ці обмеження, то, напевно, можемо отримати відповідь - ні», - каже Мамутов. Питання, чи задовольняються таким чином «базові потреби у забезпеченні нацбезпеки», за його словами, теж викликає сумніви.

Він зазначає, що для досягнення принципу пропорційності логічніше було б створити єдиний реєстр, до якого входили б люди, яким заборонено з обґрунтованих причин проїзд на підконтрольну територію України.

Такої думки дотримується й Азізян. Каже, простіше було б передати на контрольні пункти бази даних із переліком осіб, причетних до НВФ на Донбасі, аніж змушувати кілька мільйонів людей проходити процедуру оформлення дозволу на в'їзд та виїзд до зони АТО. Тим більше, що сьогодні нескладно об'їхати всю лінію розмежування через територію Російської Федераціїбез будь-якої перепустки. І потрапити таким чином із непідконтрольною на підконтрольну Україні територію.

Без документів = без права на виїзд?

Серед інших «прогалин» пропускної системиГромадники називають також відсутність чітких механізмів для перетину лінії розмежування людьми, які не мають документів, що засвідчують їх особу. Що дуже важливо. Адже серед них можуть бути ті, хто залишився без даху над головою і намагається залишити непідконтрольну територію.

Однак абсолютно очевидно, що при підході до розробки такої процедури повинні враховуватися всі можливі ризики. Бо відомі випадки, коли окремі громадяни намагалися перетинати умовний «кордон» навіть за фіктивними паспортами. Зокрема, як зазначає начальник управління прикордонного контролю Адміністрації Держприкордонслужби, за рік прикордонники виявили 24 підроблені паспортні документи.

Як на мінному полі

Гостро громадські люди ставлять і питання щодо розмінування прилеглих до КПВВ територій. Його диктує ситуація, що склалася. Адже неодноразово були трагічні випадки із цивільними.

«Фіксувалися неодноразові випадки, коли люди, які стоять у чергах у дорожніх коридорах, наприклад, вранці перед відкриттям КПВВ, підривалися на мінах, закладених прямо на узбіччях доріг. Зараз дуже актуальним є розмінування всіх підступів до дорожніх коридорів, де цивільні особи офіційно переїжджають з непідконтрольної на підконтрольну територію і навпаки», - зазначає Азізян.

«Я розумію, що є ризики від диверсійно-розвідувальних груп. Але є певні дорожні коридори і слід враховувати, що там переміщуються цивільні. І вони роблять це офіційно. І хоча б мінімальні 20 метрів від дороги вправо-ліворуч мають бути розміновані. Коли людина стоїть у черзі за 3-4 км у машині, вона не йтиме до блокпосту (особливо взимку), щоб знайти десь туалет. Думаю, це, в принципі, зрозуміло...», - додає громадський діяч.

Пункти допомоги та обігріву

Є й організаційні недоробки, кажуть у «Схід-SOS». Зокрема, не зовсім вдале розташування пунктів обігріву поблизу КПВВ. Наприклад, каже Левон Азізян, логістичний центр у Новотроїцькому розташований між КПВВ та нульовим блокпостом «Березове». І виходить так, що після закриття контрольного пункту в'їзду-виїзду люди туди просто не можуть потрапити – їх не пускають.

«Тобто якщо людина, яка їде з підконтрольної (України. – Ред.) території, хоче там переночувати, то вона не може перетнути КПВВ, щоб потрапити до пункту обігріву. Так само з непідконтрольної території людина не може перетнути блокпост «Березове», щоб потрапити до цього пункту обігріву. І фактично цей пункт обігріву формально існує, там навіть два намети, вони справді обігріваються. Там є «МНСники», які можуть надати свою допомогу, але люди змушені просто ночувати на холоді, бо цей пункт обігріву для них недоступний», – розповідає він.

Пропонують громадські працівники ввести також мобільні групи медиків і стаціонарні пункти медичної допомоги на КПВВ, а також на нульових блокпостах. Адже у спеку та лютий холод людей підводить здоров'я. Та й самі військові, у разі чого, могли б звернутися туди за медичною допомогою.

Дякуємо за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом